Тиск в колесах: низько не завжди добре.
В 2006 році Кріста Раст залишила роботу інженера електроніки в Моторолі, щоб стати професійною велогонщицею і відтоді присвячує свій час подорожам, перегонам та роботі веломеханіка. Пропагандист безкамерок, Кріста доклала багато зусиль, щоб переконати інших райдерів перестати використовувати камери. Спочатку вона ганяла крос-кантрі, тепер катає ендуро й буквально живе в дорозі, подорожуючи світом та беручи участь в перегонах по всьому світу. Ми поставили декілька популярних запитань з приводу використання безкамерної технології.
Який тиск найкращий? Таке питання ми всі колись собі задавали. Більшість з нас розуміє, що занадто високий тиск погано позначається на зчепленні, контролі та уповільнює рух. Але тиску в колесах може бути й занадто мало. Знайти своє ідеальне налаштування не так просто: це залежить від комплектації ровера, умов та стилю їзди. Ось, яку думку висловила професійна гонщиця Кріста Раст з цього приводу.
— Мене часто питають, на якому тиску я їжджу і який тиск рекомендую іншим. У відповідь не даю ніяких чисел. Натомість кажу, що це такий тиск, який тримає (мова про зчеплення) та відповідає ландшафту.
Можна назвати певне число, коли вже визначено баланс для конкретної покришки між об'ємом повітря в ній, стилем катання, вагою велосипедиста, ландшафтом і так далі. Тоді і тільки тоді можна орієнтуватись по числу. До того ж, воно доречне лише у випадку, коли всі змінні залишаються на тій же позначці. Ти маєш качати одним насосом, щоб постійно досягати однакового тиску, маєш їздити на тих самих покришках та твоя вага та стиль їзди мають залишатись без змін.
Низький тиск в колесах — це не завжди добре. Він не тільки поігршує проходження поворотів, а ще й не позбавляє необхідності правильно налаштовувати аморти.
Вчимося довіряти своїм покришкам та дивимось вперед.
Ти втрачаєш час, агресивно ввалюючись в поворот. Правильне проходження поворотів дозволяє тримати швидкий темп, тобі не треба регулярно тиснути на гальма, сповільнюватися, а потім зо всіх сил розганятися. Економ сили заради пласких ділянок або підйомів, будеш краще почуватися та швидше їхати.
При низькому тиску в колесах шина деформується. Через це вона втрачає свою тримаючу здібність та становиться нестабільною. Як тільки це трапляється, ти втрачаєш впевненість. Райдер відчуває нестабільність та одразу проскановує поверхню прямо перед собою, встає на ноги і тисне на гальма.
Закладай велосипед, дивлячись на траєкторію руху й слідуй нею. Слідкуй за правильним розподілом ваги та щоб плечові ґрунтозачепи дозволили плавно пройти по траєкторії. Можна додати сюди контрольований дріфтинг. Як тільки покришка починає заминатися на бік, все скінчено.
Якщо ти не на рігідному велосипеді, тиск в колесах не замінює амортизацію.
Найчастішою помилкою є неправильне налаштування амортів. Якщо підвіска занадто жорстка, райдеру захочеться приспустити колеса в якості компенсації.
Для найкращого результату налаштовуй підвіску та тиск в колесах разом. Поки я не дійшла до цієї істини, спускала повітря в амортизаторі, щоб на трясучій поверхні було не так жорстко, але тоді на крутій ступінчастій місцевості вилка клювала носом.
Ця розповсюджена помилка позбавляє велосипедиста впевненості, оскільки клююча вилка переносить його вагу вперед, через що збільшується кут нахилу головної труби. Райдер стискає гальмівну ручку і вилка ниряє глибше, переносячи вагу вперед ще далі і все це в результаті призводить до втрати контролю над велосипедом. Часто гальмуєш та постійно помиляєшся.
Додайте сюди спущені колеса і все це в підсумку призводить до логічного фіналу.
Уникай проколів та пошкодження ободів.
Занадто низький тиск в колесах робить колесо вразливим до пробоїв (прим. Technician: тут не йде річ про зміїний укус, адже Кріста катає на безкамерках) та може призвести до пошкодження ободу, а ще низький тиск збільшує ризик проколотися.