Ріжки для керма, а ви про них ще не забули?

Колись давно, коли автомобілі Volvo були квадратними, а Чак Шульдінер тільки випустив альбом Individual Thought Patterns, на гірських велосипедах встановлювалося кермо 540 або 560 мм завширшки. В ті стародавні часи, коли рами були короткими, а виноси сягали довжини 140 мм, маунтінбайк багато в чому запозичав ідеї, що стали нормою на шосейних велосипедах. Це вже потім стало ясно, що сліпе копіювання шосейних технологій працює на гірських велосипедах дещо краще, ніж ніяк. А поки цього не сталося, довелось вигадувати ергономічну милицю, що несла користь на далеких дистанціях, але милицею бути не переставала.

Зробимо маленький відступ. Кермо-баран з'явилось на велосипедах не випадково — це найергономічніша форма керма. Руки завжди знаходяться у зручній позиції, а в залежності від налаштувань кута атаки, форми вигину барана та розташування дуалів/перемикачів (вище/нижче), можна нарахувати від чотирьох до восьми різних позицій на одному й тому ж кермі. На дистанціях від ~40 км і далі ви не дасте м'язам затікати.

Пряме кермо гірського велосипеда позбавлено цієї переваги. Райдер тримає кермо лише в одному хваті, який забезпечує тотальний контроль та швидкість керування, але не дає рукам перепочити в іншій позиції, коли цього хочеться. А цього захочеться. Гірські велосипедисти теж хотіли покривати гіпер-марафонські дистанції і тому на торцях керма з'явлились ріжки, які додавали щонайменше одну опцію для розташування рук. За модою дев'яностих ця штука виглядала круто. Всі хотіли встановити на свій МТБ ріжки керма.

Часи змінились. Мода 2017 року ставить ріжки поза законом. Але мода на те й мода, щоб постійно змінюватись. У неї шило там, де знаходиться прокладка між спиною та сідлом велосипеда, тому не варто слухати, що вона каже, коли на порядку денному стоять певні умови. Вони не ефемерні. У цих умов є фізичний параметр і вимірюється він в міліметрах.

Розкриємо секрет Полішинеля: у того, що ріжки керма стали рідко використовуватись, є просте пояснення: кермо на велосипеді широке, баста. Бо не зручно. Кого вражають 785 мм на сучасному найнері? Це така норма на трейлових підвісах та хардтейлах, що навіть не дивно. Широке кермо найкраще проявляє себе на вимагаючих скілу технічних маршрутах, де для повного контролю потрібна велика довжина важеля. Саме це й досягається гігантською рулямбою.

Стрімкий розвиток технологій всього за 15 років змінив вигляд гірського велосипеда: рами роздались у довжину, збільшилася колісна база, стали менш крутими кути рульової труби, винос скоротився до фізичного ліміту системи A-head у 35 мм і сьогодні вже пропонуються ультра-короткі інтегровані прямо у кермо виноси. Список покращень вартий енциклопедії у шести томах.

У технічних трансформаціях прослідковується тенденція ускладнення трас на професійних змаганнях. Те, що сьогодні називається крос-кантрі, 20 років тому називалося даунхілом — і це не перебільшення. Конструктори стрімко реагують на потреби атлетів про-рівня, що згодом виливається у розширення та сегментацію модельного ряду. Маунтінбайк настільки змінився, що сьогодні з велосипедами 30-річної давності спільного більше у міського гібрида, ніж у якого-небудь трейлового ендуро. Ось на гібридах, як раз, ріжки й мають місце.

Рекреаційний характер катання на такому велосипеді не вимагає широкого керма. У далекобійних заїздах (від 130 км і більше) ріжки можуть стати рятувальним кругом від затікання м'язів і розвитку проблем з опорно-руховим апаратом. Переставляючи руки час від часу, райдер змінює й посадку на велосипеді. Коли руки на гріпсах, посадка більше наближується до вертикальної. Змінюючи хват на ріжки, посадка витягується, покращується аеродинаміка й розвантажується спина. Варіативність — ваш найкращий друг у комфортній поїздці.

Ріжки не дуже відрізняються по формі. Звісно, кожний виробник компонентів намагатиметься запропонувати декілька варіантів з певними відмінностями, але загалом, існує всього три основні типи ріжок: анатомічні під бічний хват, трубчасті та трубчасті з загином нагору, який дозволяє тримати руки у верхньому хваті. Часто конструкторам не дає спокою ідея порожніх труб, тому вони намагаються влаштувати мікро-сховище всередині вісі каретки, або в торці керма. Не оминула ця ідея й ріжки: існують комплекти бар-ендів з мультитулом та витискачем ланцюга, які ховаються під кришкою.

Ріжки не обов'язково розміщувати в торцях як бар-енди. Можна розташувати їх між гріпсами, якщо, звичайно, на велосипеді не встановлено моноблоки та на кермі ще залишається вільний простір.

До речі, веломандрівники дуже люблять кермо-метелик, яке є логічним розвитком ідеї прямого МТБ-керма з ріжками. Труби такого керма загнуті нагору, пропонуючи чотири зручних позиції для рук. Додатковим плюсом "метелика" є купа вільного простору для встановлення великого арсеналу корисних аксесуарів від комплектів освітлення та навігаторів до дзвоників, екшн-камер та різних чохлів, сумочок й казна чого ще, що тільки може знадобитися у мандрівці. Специфічна форма "метелика" вимагає встановлення довгого виноса, або виноса з крутим підйомом (±40°). З коротким виносом в нижньому хваті руки можуть знаходитись надто близько до колін. З іншого боку, налаштування кута атаки керма відкриває по-справжньому широкі можливості кастомізації посадки, якої не досягнеш навіть використанням шосейного барану.

Використання ріжок поляризує райдерів. Хтось їх любить, хтось ненавидить. У ріжок є три недоліки, які обмежують сферу використання. Наприклад, на ґрунтобані та шосе ріжки будуть як у себе вдома. Коли їдеш у рівному темпі по прямій дорозі, все гуд. На складному рельєфі вони обмежують точність керування та "забруднюють" дозування зусилля при зрушенні керма з позиції на 12 годин. Ріжки чудово допомагають на крутих апхілах, коли тиснеш зо всіх сил, стоячи на педалях, але не дають доступу до гальмівних важелів та тригерів перемикачів.

Ще одна особливість, дивлячись з якого боку підходити до неї, проходить як перевага, так і як недолік. Ріжками можна зачепитись за дерево, але заради справедливості слід сказати, що ризик не пролізти у вузький проміжок такий самий і з сучасним широким кермом. На позитивній чаші знаходиться надійний захист рук від контакту з гілками.