Історія винайдення велосипедних дзвінків.

Звичайна історія: їдеш собі велодоріжкою, а попереду повільно йде молода мати з немовлям. Прямо по велодоріжці. Нікуди не поспішає. Знаків не бачить. Правила дорожнього руху не читала. І взагалі, що ви тут роз'їздилися, я тут з дитиною ващє-та!

У 1877 році один джентльмен на ім'я Джон Річард Дедікоут подав патент на винахід, вигаданий саме для таких випадків. Велодоріжок ще не було, але катання по проїжджій частині вже тоді вважалось справою зухвалих. Центральні вулиці вимощувалися кам'яною бруківкою, по якій їздив гужовий транспорт, а люди ходили по вузьких тротуарах. В передмістях тротуарів не було і пішоходи пересувались просто узбіччям. Рух візків, карет та усіляких бричок був майже такий, як трафік авто в сучасному місті, а впасти з пенні-фартинга під ноги кінного візка — це щось на кшталт потрапляння під колеса КамАЗа. От і їздили на пенні-фартингах, вишиваючи веселі траєкторії серед пішоходів, іноді наїжджаючи пересічному містеру в чорному борсаліно прямо на спину всіма своїми 58 дюймами.

Молоточковий дзвоник.

Ідея Дедікоута була логічна: сигнал не повинен прямо-таки розгоняти натовп, немов хвилі перед Мойсеєм, але ті, хто йдуть попереду, мають бути попереджені про небезпеку позаду них. Дзвін латунного куполу приємний на слух та позбавлений емоційного забарвлення. Пощастить тобі, якщо ти дівчина з приємним голосом. А на брутального мужика можна й образитись за прохання зійти з велодоріжки. Дзвоник економить час та звільняє людей від миттєвого отримання почесних титулів "грубіян" та "козел", які псують карму.

Існує два види дзвоників: молоточковий та центрифуговий. Відрізняються вони лише механізмом бійка: в одному курок з пружиною одночасно є й бійком, а в другому курок запускає механізм з шестернями для розгону шайби, яка б'ється о виступ під куполом.

Центрифуговий дзвоник.

Ось, що відбувається, коли тобі кортить відігнати пішохода з велодоріжки: ти смикаєш за курок, на іншому кінці якого знаходиться сегмент шестерні з 12 зубами. Зрушення запускає привід через двохрівневу ступінчасту шестерню, що передає обертальний момент коромислу з закріпленими на кінцях шайбами. Відцентрова сила штовхає шайби далі від обертальної вісі і вони б'ються об виступ резонатора. Якщо шайба одна, дзвоник видає одинарний звук, а якщо їх дві, дзвоник видає характерну трель. Коли ти відпускаєш курок, обертальна пружина змушує шестерні обертатися в зворотньому напрямку і дзвінок лунає вдруге.

Ось так просто працює відомий у всьому світі сигнал велосипедиста.